Від автора. Завжди цікаво читати коменти після статті. Після коментів до цієї статті стає гидко, адже весь сморід стереотипів ніби-то недурних людей виказується у них у найнепривабливіших формах. Анонімність однако...
Латентна ксенофобська установка в українському суспільстві присутня у відношенні багатьох народів. На Сході країни не люблять також німців, французів і американців.
Міжетнічні, міжрасові та міжнаціональні відносини в українському суспільстві можна охарактеризувати як помірно відчужені.
Значення Індексу міжетнічної дистанційованості становить 4,5 бала за 7-мибальною шкалою.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного "Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), пише "Дзеркало тижня".
Як показали дані соціологічного опитування, у 2012 році міжетнічне відносини в українському суспільстві зазнали деяких змін, пов'язаних зі зменшенням дистанції по відношенню до представників слов'янського етносу, євреяїв і кавказців.
Найбільша соціальна дистанція спостерігається по відношенню до представників ромської національності, чорношкірих, азіатів та арабів. У відношенні до цих груп існує латентна ксенофобська установка.
Для Західноукраїнського макро-регіону характерні виражені ксенофобські установки щодо арабів, чорношкірих, кримських татар і євреїв.
Для Східного макро-регіону характерно неприйняття азіатів, арабів, а також представників західноєвропейської та атлантичної національно-культурної групи (німців, французів, американців, канадців).
Більшість українців категорично засуджує расову, етнічну і національну дискримінацію як інструмент в руках політиків. 65% опитаних вважають, що політики повинні нести відповідальність за дискримінаційні вислови.
24,9% вважають, що дискримінаційні вислови є неприпустимими, але не карними.
4,3% вважають, що пересічні громадяни мають право на подібні висловлювання, а політики – ні. 5,8% респондентів вважають дискримінаційні вислови одним із проявів свободи слова.
Дослідження "Регіональна толерантність, ксенофобія і права людини в 2012 році" було проведено "Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС)" на замовлення "Інституту прав людини, протидії екстремізму і ксенофобії (IHRPEX)".
Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю в 110 населених пунктах. Опитано 2048 респондентів старше 18 років. Помилка вибірки не перевищує 2,2%. Оригінал статті читайте тут
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного "Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), пише "Дзеркало тижня".
Як показали дані соціологічного опитування, у 2012 році міжетнічне відносини в українському суспільстві зазнали деяких змін, пов'язаних зі зменшенням дистанції по відношенню до представників слов'янського етносу, євреяїв і кавказців.
Найбільша соціальна дистанція спостерігається по відношенню до представників ромської національності, чорношкірих, азіатів та арабів. У відношенні до цих груп існує латентна ксенофобська установка.
Для Західноукраїнського макро-регіону характерні виражені ксенофобські установки щодо арабів, чорношкірих, кримських татар і євреїв.
Для Східного макро-регіону характерно неприйняття азіатів, арабів, а також представників західноєвропейської та атлантичної національно-культурної групи (німців, французів, американців, канадців).
Більшість українців категорично засуджує расову, етнічну і національну дискримінацію як інструмент в руках політиків. 65% опитаних вважають, що політики повинні нести відповідальність за дискримінаційні вислови.
24,9% вважають, що дискримінаційні вислови є неприпустимими, але не карними.
4,3% вважають, що пересічні громадяни мають право на подібні висловлювання, а політики – ні. 5,8% респондентів вважають дискримінаційні вислови одним із проявів свободи слова.
Дослідження "Регіональна толерантність, ксенофобія і права людини в 2012 році" було проведено "Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС)" на замовлення "Інституту прав людини, протидії екстремізму і ксенофобії (IHRPEX)".
Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю в 110 населених пунктах. Опитано 2048 респондентів старше 18 років. Помилка вибірки не перевищує 2,2%. Оригінал статті читайте тут
Немає коментарів:
Дописати коментар