пʼятниця, 11 лютого 2011 р.

Засуджуємо агресію!


Новий рік в Україні почався з трагічної події. Наше суспільство, на жаль, не є ще настільки цивілізованим, щоб свята проходили дійсно в позитивному настрої. Мова піде про події Центральної України – в Нікополі. Це невеличке місто, де століттями мирно спів мешкали різні національні громади. Але те, що трапилось 1 січня стало ще одної прикрою ознакою негативних змін суспільства.  В кафе «Корал» завітали двоє осіб на підпитку.Охорона їх не пускала. Почалась бійка. «Между недовольными парнями и охранниками завязалась драка, присутствующие, и я в том числе, попытались разнять и утихомирить дерущихся, тогда один из парней (его звали Ашот) выхватил нож и стал наносить им удары налево и направо» - повідомив поранений у бійці Дмитро. В блогах і форумах пишуть, що це вже не вперше. Перед тим варто згадати події, які відбулись півтора року тому в містечку, яке знаходиться недалеко від Нікополя – Марганець. Події, які там відбулись, прозвали «Марганецьким бунтом» У липні 2009 року Марганець струсонула низка нечувано могутніх кавказьких погромів.
Три тижні війська і міліція блокували Марганець, щоб заспокоїти населення. Конфлікт утихнув, коли лідери вірменської діаспори передали владі список земляків-карних злочинців, яких «можна заарештувати».
Знаменитий «Марганецький бунт» почався з вбивства 22-річного сержанта ППС Сергія Бондаренка. Якийсь Самвел вдарив його ножем в серце. В останню путь сержанта проводжали тисячі обурених городян. За труною йшла вагітна наречена Сергія.
Люди самого різного віку і соціального положення відкрито говорили: немає сил терпіти безчинства непрошених гостей. Зухвалий і жорстокий кавказький криміналітет поводиться, неначе на дворі початок 90-х років. У відкриту торгують наркотиками і «паленою» горілкою, б'ють і ґвалтують. І жодного разу жодного з них не засудили навіть до умовного покарання.
Смерть молодого міліціонера перетворилася на «останню краплю», що буквально висадила місто. Запалали будинки і дорогі іномарки, озброєні натовпи кидалися по вулицях, крушили магазини і кіоски вірменських комерсантів. Оточили будівлю міської адміністрації, увірвалися всередину, вивели на сходи мера. Вимога була одна — тотально перевірити паспортний режим і виселити нахабних зайд.
Дійшло до того, що рядовий склад міськвідділу міліції фактично без наказу розкрив збройову кімнату і зайняв кругову оборону. У пік кривавих зіткнень влада оголосила режим НС і комендантську годину.
До того міліція практично не проводила затримання серед місцевих кавказьких кланів. Проте треба було якось врегулювати подальше співіснування корінного населення і діаспори. На конфіденційну зустріч зібралися українські силовики, представники адміністрації і найавторитетніші вірмени Марганцю. Секретне рандеву пройшло на виїзді, в курортному кримському Коктебелі.
Звучить парадоксально, але перший заступник міністра внутрішніх справ України М.Клюєв особисто переконував посла Вірменії А.Хачатряна, що неможливо погасити конфлікт без арештів вірменського криміналітету.
Щоб заспокоїти українців, лідери діаспори дійсно передали владі список своїх співвітчизників, яких «можна чіпати». Нібито, саме ці бандити тероризували слов'янське населення і стали причиною масового міжнаціонального конфлікту.
Але навіть такий жест виявився чисто демонстративним — багато хто з списку влітку 2009-го встигли покинути країну. Проте за півтора минулі роки міжетнічна ситуація в низов'ях Дніпра зовсім не покращала.
2011 рік. 5 січня – день перед Святою вечерею. Невідомі розбили пам’ятник, який символізував дружбу українського та вірменського народів. Місцеві правоохоронці не можуть точно сказати, яку мету переслідували вандали, а тим часом  місцеве населення висуває версію, що пам’ятник міг постраждати внаслідок масової бійки в кафе «Корал», яка відбулась рано вранці 1 січня. Нагадаємо, дві компанії молодих людей, які відмічали у тому закладі Новий рік, посварились і стали виясняти відносини, пустивши у хід ножика. У результаті загинуло двоє 23-річні парубки та ще 17–річна молода людина та 19-річна дівчина з’явились в лікарні.
2 січня спіймали двох 22-річних нікопольчан. Жителі кажуть про те, що в бійці брали участь вихідці з Кавказу, і знищення пам’ятного знаку може бути продовженням конфлікту. В міліції цю версію поки не коментують.
До Нікополю терміново стали стягувати підрозділи внутрішніх військ і спецназ МВС «Беркут». Міліція заарештувала двох підозрюваних, але це не зупинило протест. Піднялися всі козачі курені краю. Ніхто не вірить, що чотирьох нікопольчан могли жорстоко порізати лише двоє заїжджих красенів.
Звучать заклики штурмувати мерію. У багатьох в руках арматура, каміння. Вже розгромлено декілька магазинів, розбиті машини. Кавказькі сім'ї поспіхом виїжджають з міста.
Похорони загиблих українців пройшли в щільному оточенні силовиків. А ввечері натовп до фундаменту знищив пам'ятний знак «українсько-вірменська дружба».
Цей знак був встановлений два роки тому, коли на базарах Нікополя пройшов перший кавказький погром. Той конфлікт був згашений достатньо швидко. Щоб підкреслити нібито сталу міжнаціональна згоду, за розпорядженням адміністрації президента Ющенка в центрі міста з'явився пропагандистський монумент.
Тепер від символу дружби українського і вірменського народів залишилися шматки бетону на снігу. Новий президент Янукович отримав в спадок «гарячу точку» в історичному серці Запорізької Січі. Саме звідси почалася національно-визвольна війна під орудою Богдана Хмельницького. Жартувати з таким генотипом гранично небезпечно.
Схоже, одними обіцянками покарати винних в новорічній різанині-2011 влада не обійдеться. Нікополь оточений, пости на дорогах посилені бронетехнікою. Гальмують машини і автобуси з чоловіками з сусіднього Марганцю, Кривого Рогу, Запоріжжя, Енергодара. Гранично ясно — ці люди їдуть на допомогу до братів-нікопольчан.
В той же ж час деякі українські ЗМІ повідомляють, що інцидент з вірменським пам'ятником можна вважати вичерпаним, міліція Нікополя затримала чотирьох підозрюваних в його розгромі. Про це заявив представник вірменської общини Тігран Саркисян. За його словами вірменська громада Нікополя вирішує питання його відновлення.
Проте вірменське посольство в Україні спростувало чутки про інциденти на національному грунті між вірменами і українцями в Нікополі, повідомляють вірменські видання. За словами прес-секретаря МЗС Вірменії Тіграна Балаяна, «згідно інформації посольства Вірменії в Україні, ніякого інциденту між українцями і вірменами, тим більше на національному грунті, не було», — сказав Балаян.
 Як це оцінювати? Бездіяльність влади? Бандитські «розборки»? Випадкові, але регулярні події? Кому це вигідно? Таких і подібних питань можна задавати багато. Ми, члени Клубу толерантності засуджуємо агресію у між особистих стосунках у будь-якому вигляді і між будь-ким незалежно до національної чи релігійної приналежності.
Підготував
Данило Колосов