Як стати противником євроінтеграції. Версія 2.0

Небагато минуло часу з моєї статті про проблеми українців на кордоні з Євросоюзом. Ще більш зневажливе ставлення до учнів гімназії, яких я навчаю бути освіченими, вихованими, толерантними врешті-решт не дає мені права заснути, і я пишу наступний гнівний опус про тепер вже права дітей. Ось кілька днів як Класичною гімназією гуляють неприємні враження про повернення групи учнів з чергової освітньої поїздки з Канади. Офіційна інформація така: "Повертаючись з м. Едмонтон (Канада), де група у кількості 14 ос. та 4-х вчителів перебувала у рамках програми партнерства між навчальними закладами України і Канади, українські громадяни через технічні причини були затримані у м. Торонто. Канадська сторона оперативно забезпечила групу ночівлею у готелі, 3-разовим харчуванням та трансфером з аеропорту до готелю і назад. Представники компанії LOT  у Канаді, у відділі реєстрації пасажирів, запевнили керівника групи Касянчук Надію у тому, що група потрапить на літак до Львова у Варшаві, який відлітає після прибуття літака з м. Торонто. Однак в Торонто літак був затриманий на 40 хв., мав вилетіти о 22.20, а злетів у напрямку Варшави о 23.00. Відповідно і до Варшави літак прилетів із запізненням о 13.17. Відразу група вирушила до м. реєстрації пасажирів на рейс до Львова. Однак у черзі на реєстрацію група простояла до 16.30. Лише в цей час від представника LOT ми дізнались, що літак злетів ще до  прильоту нашого літака з м. Торонто. Одночасно ми дізнались, що найближчий рейс запланований о 11.50 наступного дня. На вимогу керівників групи забезпечити дітей харчуванням лише о 18.00 нам надали ледь теплий обід, який складався з 0.5 л. води, смаженої риби, гарніру та салату. Більше на нас ніхто увагу не звертав та вечерею не годували.  Наступне питання, яке не було вирішене - це належні умови ночівлі. До 21.00 ми не мали інформації про місце ночівлі. На наше прохання до персоналу покликати відповідальну особу, яка могла би допомогти нам у вирішенні наших проблем, належної реакції не було. Лише о 21.00 нам принесли фланелеві покривала та подушки - комплекти, якими забезпечуються пасажири літака. Місце ночівлі нам показали в приміщенні залу очікування пасажирів. При цьому вказали, що спати можна на непристосованих для спання сидіннях або на підлозі. Діти від перевтоми заснули на підлозі. Проте близько 3 години уночі діти прокинулись від холоду і до ранку вже не спали.. Зранку о 6.45 нам привезли легкий сніданок. До вильоту літака жодної уваги до групи ніхто не приділяв. Вважаємо таке ставлення персоналу аеропорту у Варшаві та компанії LOT неприпустимим, і вимагаємо вжити заходів з притягнення до відповідальності винних осіб та компенсацію моральної шкоди."
Що тут скажеш! Але це сухі факти! Мої розмови з керівниками групи - моїми друзями змушували мене вимушено жартувати, щоб якось підтримати їх, бо вони ще досі в стані стресу.
Зі вчора закрутилась веремія з цим ганебним фактом. Ось тут дивіться відео з новин центральних і місцевих каналів:
http://tsn.ua/video/video-novini/lvivski-diti-stali-zaruchnikami-varshavskogo-aeroportu.html
Тут подібний факт порушення прав пасажирів та дітей, які знову ж таки у аеропорту ночували як бомжі:

http://tsn.ua/ukrayina/ukrayinciv-zmusili-nochuvati-na-pidlozi-u-francuzkomu-aeroportu.html#article_video

Я тішусь тиме, що цю справу почали розкручувати наші батьки, вчителі і самі діти, які проявили активну і свідому громадянську позицію. Приємно бачити, що всі налаштовані рішуче відстоювати свої права.
Пояснювати все можна технічними причинами. Так, наприклад, Янукович переміг на виборах чисто технічно, бо йому помагали такі собі "техніки" ющенки. Посадити лідерів опозиції - це також "чисто" техніка. І так далі. Нічого особистого, тільки техніка (в оригіналі тільки бізнес). Але це забави дорослих "дядь і тьоть" у Києві. В нашому випадку - це вже якесь правило щодо українців. А тут ще й діти! Обурює до глибини душі те, яке ставлення виявляли до нашої групи у приватному спілкуванні. Чого лише заслуговує факт розмови між працівниками аеропорту, яке почули учасники групи. «Наприклад, «їх тут вже так розплодилось» – я чула особисто», – росказала наш вчителька, керівник групи. Тепер вона хвилюється, бо може більше ніколи не отримати візу до Євросоюзу. А що, від поляків можна чекати і внесення у чорний список, після таких слів! Ось тут вже непросто тхне, а реально смердить дискримінацією. Не схильний думати, що тут навмисні дії працівників. Проте, полякам слід частіше згадувати свого релігійного кумира і, дійсно гідну, людину Папу Івана Павла ІІ — першого поляка-понтифіка, який умів вибачатися, як пише про нього Вікіпедія. Підрахували, що усього з моменту обрання Папою Іоанн Павло II вибачався з різних причин приблизно 100 разів. Шановні поляки, дорогі європейці, наші вчителі по дорозі до Європи (здається із сарказмом перегинаю палицю)! Ви вибачіться перед гімназистами хоча би один раз, бо до Кароля Юзефа Войтили Вам так далеко, як у нас кажуть, "як до Києва рачки".

Ерік у Класичній гімназії.

На минулому тижні для учнів 10-х класів Голова Клубу толератності С.Хараху провів заняття на тему расової дискримінації в Україні.

Заняття розпочалось зі вступних слів ведучого про проблему расизму у світі, її проекцію в нашій державі і про те, що багато проблем ми не бачимо в межах навчального закладу для обдарованих дітей, яким є Класична гімназія при ЛНУ ім. І.Франка, бо вони десь там за її стінами. Далі всі присутні подивились фільм «Ерік». Це 13-хвилинний документальний фільм представництва Міжнародної організації з міграції в Україні про темношкірого українського (виділено автором) танцюриста здобув перемогу на конкурсі короткометражок, організованого відомим німецько-французьким освітнім телеканалом АРТЕ спільно з Першим Національним телеканалом за темою «Проблема расової нетерпимості». Як пише сайт http://diversipedia.org.ua, героєм фільму-переможця став Ерік Ваків (на фото), який зростав в українському дитячому будинку, відомий українцям як учасник популярного танцювального ТВ-шоу в Україні «Танцюють всі». Основна ідея стрічки режисера Сергія Степанського – розповісти про те, що, незважаючи на проблеми упередженого ставлення та дискримінацію, Ерік залишається позитивною людиною та став прикладом для багатьох молодих українців. Переглянути можна тут http://www.youtube.com/watch?v=ZsnEIGQJgUg. А тут про захоплення Еріка також цікаво побачити (4 хв.)  http://www.youtube.com/watch?v=Pu2JmmyTAQc&feature=related Слово «українського» ми виділили не випадково. Бо про це й була мова в обговоренні. По завершенні фільму, який транслювався з українськими субтитрами,  С.Хараху звернув увагу на те, що головний герой вільно говорить українською, але специфіка знімальної російськомовної команди «вимагала» від Еріка говорити російською. Запитання ведучого відразу було поставлено пряме: «Чи вважаєте Ви Еріка українцем?». Показово, що лише кілька гімназистів у імпровізованому голосуванні не визнали його українцем. Вже у обговоренні, коли кожен за правилами ввічливості та регламенту мав право висловитись, присутні дійшли до висновку про проблематику українець-громадянин чи українець за походженням. Хоча у Еріка мама українка, дехто з учнів через його расові ознаки заперечував те, що Ерік сам відчуває себе українцем, як це кострубато не звучить. Як несподівано з’ясувалось серед учнів був хлопець, який з ним особисто знайомий. Він розповів про те, як жив з ним у одному гуртожитку, коли готувався до танцювальної програми, бо сам захоплюється танцями, його розповідь була цікавою та щирою. Багато дітей у обговоренні відзначали високі людські якості Еріка.

Ми знову молодці!

Тема футбольних фанів не покидає сторінки нашого клубного блогу. Черговою подією стала бійка та безлади на матчі дніпропетровського «Дніпра» та харківського «Металіста» 9 квітня цього року. Завершилось без жертв, хоча постраждалими виявились бійці міліцейського спецназу «Беркут». Детальна інфо за цим посиланням  http://tyzhden.ua/News/47129 .

Офіційна заява одного з керівників руху дніпропетровських ультрас нагадує мені хоча б епіграф до заголовка підпільної газети більшовиків «Іскра»: «Наша скромна праця не пропала. Із іскри полум’я повстало» (переклад автора зі складної рос. мови). А підсумок заяви у стилі: «Невинуваті ми - вони (харків'яни) самі приїхали». Добре, що після хуліганських дій та бійки, знайшлась мудра голова, яка хоча би спромоглась щось пояснювати. Для людини, яка для себе розібралась з явищем ксенофобії, на своєму прикладі змогла відчути його прояви під час виборів у Луганську, коли, почувши українську мову, наштовхувався на вороже «бандерівці», дивно звучать слова представника ультрас про давнє і непримиренне ворогування між фанами «Дніпра» і «Металіста». Атмосфера стереотипів та ворожнечі - «Вони чужі, фани чужої команди, мешканці чужого міста» просякає всю «творчість» цих молодих людей. Це можна побачити тут http://ura-inform.com/sport/2012/04/10/draka-mezhdu-fanatami-metallista-i-dnepra-video

   Влада взялась не на жарт серйозно за фанів. Міністерство внутрішніх справ внесло до бази даних проблемних вболівальників 1 тис. 218 українців. Про це Інформаційному центру «Україна-2012» повідомили в Управлінні зв’язків із громадськістю МВС України. Про це читайте тут http://tyzhden.ua/News/39207. Скільки ж ще фанів потраплять у цей список, то покаже час. Відомо, що ці 60 молодиків, яких «прийняла» дніпропетровська міліція, будуть там точно.

Однак це лише косметичні міри, які порушують права громадян, на кшталт того, що згідно з якимось списками можуть організовано вивозити за межі міст під час Євро-2012 бомжів, ультрас, членів симпатичної організації «Фемен» чи ще когось, хто псуватиме імідж Україні. Головне, щоб не потрапили до списків МВС і блогери. Цікаво, як міліція не додумалась притягувати фанів до відповідальності за незрозумілі чиновникам шрифти їх надписів у підтримку своїх команд згідно з жартівливою постановою Кабміну від 29 березня 2012 р., про яку написали на сайті Української Гельсінської спілки з прав людини (читати тут  http://helsinki.org.ua/index.php?id=1333256716) Робота по зниженню насильницьких і протестних настроїв серед груп організованих фанатів футбольних команд не може бути побудована з позиції адміністративно-силового регулювання, та й ще в такому короткому проміжку часу. Це мають бути спільні зусилля як влади, спортивних олігархів та їх найманців-гравців, так і самих фанатів. Але ці зусилля повинні готуватись у сприятливому фоні стабільного суспільства, де права та закони цінуються всіма – від мільйонера до безпритульного жебрака, а не радянськими методами закручування гайок на фоні зростання в Україні протестних настроїв серед її громадян.

С.Хараху

Фото взяті з сайтів: http://vgolos.com.ua,  http://prosport.tsn.ua та http://ua-gol.com

Наш наймасштабніший самостійний проект - Фестиваль!

Наш наймасштабніший самостійний проект - Фестиваль!

Додати заголовок

Завершились тривалі очікування конкурсів та захистів проекту ІІ Дитячого фестивалю народної іграшки. На зборах Клубу 31 березня С.Хараху розповів присутнім про всі перипетії конкурсів та домовленостей. Результат такий. Дитячий фестиваль відбудеться! Його проектний кошторис виріс у майже 50 разів і сягає понад 134 тис. гривень, з яких 50 тис. виділила Львівська обласна рада. Конгрес національних громад України також долучається до фінансування проекту. Сума коштів поки не розголошується. Це масштабне дійство відбудеться 12-13 травня 2012 року, у Львові на пр. Шевченка до Дня матері. Спеціальні павільйони з дерева, які виготовлять народні умільці, та святкове вбрання проспекту змінять обличчя центральної вулиці Львова з урбаністичної зони крутих авто на дитячий майданчик для народних забав та майстер-класів народних мистецтв.Детальніше читайте за цим посиланням  http://zabavka-lviv.blogspot.com/2012/04/blog-post.html

 Наш Клуб запрошує всіх друзів на це свято народних мистецтв до Львова! Готову програму надішлемо за кілька днів. Наразі готуються офіційні документи, тривають пошуки додаткового фінансування на покриття всіх витрат ІІ Дитячого фестивалю народної іграшки.

С.Хараху