понеділок, 19 вересня 2016 р.

Зустріч з головою ОДА Львівщини представників національних громад

У п'ятницю 16 вересня 2016 року о 8.00 вперше за останні роки після початку війни почалась тематична нарада голови облдержадміністрації О. Синютки з керівниками громадських організацій національних меншин. Нараду було присвячено проблемним питанням співпраці з національно-культурними товариствами. Організував цей захід департамент з питань культури, національностей та релігій. Нарада виявилась короткою. Сам Синютка покерував 30 хвилин, далі побіг на зустріч.
Серед присутніх були представники польської, білоруської, російської, болгарської, чеської, литовської, грецької, азербайджанської, вірменської, ромської і єврейської національних меншин. Також учасниками наради були науковці Національних університетів «Львівська політехніка» та ім. Івана Франка. Зокрема був радий побачити свого старшого колегу-географа п. Мирослава Дністрянського. Офіційний текст подає інформацію про присутніх так: "учасниками були ...радник з питань внутрішньо переміщених осіб Міністерства соціальної політики України, представники громадських організацій таких як «Асамблея національностей України», «Клуб толерантності», «Крим SOS» та керівники структурних підрозділів облдержадміністрації.
Почалась нарада з комп'ютерної презентації влади про національні громади, заходи та статистику. З неї мені було цікавим подивитись чи присутні заходи якимось чином спрямовані на молодь та дітей. За 2015 рік я побачив біля 15 заходів, серед яких лише 2 заходи були так-сяк пов'язані з молодими поколіннями нацгромад. Почався виступ з того, що одна моя знайома українка керівник Центру дитячої творчості почала розказувати про Міжнародний дитячий фестиваль "У колі друзів", який, я так зрозумів, держава не профінансувала, хоча обіцяла. Хоча є інформація, що кошти були з міського бюджету отримані і захід профінансований! Ледь зупинили культурного діяча! :) А от від громад пішла стандартна тема - грошей не дають, приміщень немає, їх не ремонтують і т.д. Оскільки це була нарада на рівні області, голова ОДА так і сказав, що питання приміщень у Львові - це до Садового. А от по нацгромадах у селах, то тут чітко було видно, що це повний колапс. Ні грошей, ні приміщень, ще й у школи не пускають директори.

Ідея зібратись під одним дахом десь у новобудові Львова була взагалі феєрична. На що ми взяли слово та розповіли про математичну кількість кімнат, вартість додаткових приміщень та справедливість щодо малих і великих громад Львівщини, космічні ціни за комунальні витрати та ін. Як це все врахувати, коли тут ветерани АТО стоять під вікнами міськради з протестом, бо їм не виділяють квартири у новобудовах? А те, що про громади нічого не чути в інформаційному просторі, виявило ще одну проблемку. Присутні сивочолі керівники раптом визнали, що не працюють у інтернеті і не знають про можливості соцмереж. І тому нашу пропозицію створити соціальну платформу для інформаційного обміну новинами громад Львівщини не підтримали. Я кажу, що це ж можна молоді доручити. Ні це дуже складно запроваджувати такі технології для людей минулих поколінь. А молодих на нараді було менше третини і то вони не брали активної участі у обговоренні. 
За підсумками наради окреслено найбільш проблемні питання (брак приміщень, недостатність фінансування заходів національних громад, брак спільних заходів, низька присутність в медіапросторі тощо) та намічено шляхи їх подолання". 
Підсумком наради можна вважати одностайну підтримку ідеї створення Культурного центру національно-культурних товариств, приміщеннями якого могли б користуватися усі етнічні громади області. Також заплановано провести 23 жовтня фестиваль "25 років разом у незалежній Україні". Інформація тут.
Трохи емоцій викликало використання терміну застарілого законодавства України часів Кучми - "нацменшини". Керівник вірменської громади настояв на вживанні терміну "національні громади", що наш Клуб активно підтримав.
Коли ж ми розходились, я для себе підсумував вголос позицію влади щодо національних громад - "Дєнєг нєт! Харошево вам настроєнія і здаровья!". Всі присутні сприйняли цей вислів сміхом, адже він став міжнаціональним гумором.