Москва, Бірюльово. Масове віче мешканців переросло у погроми.

Масові погроми у Москві у районі Бірюльово, пов'язані з убивством молодого хлопця у побутовій бійці, пройшли 13-14 жовтня. Молоді російські націоналісти (як про них пишуть) та обурені і підбурені місцеві мешканці розгромили торговий центр, овочеву базу - ті місця, які є традиційно працедавцями мігрантам з усіх-усюд. Про це докладно написано тут http://www.radiosvoboda.org/. І хоча погроми не затягнулись надовго, сам факт їх допущення з боку сильної московської влади, вже доволі промовисто говорить про цілі, які підтверджується у загаданій статі. Але наступний пост уже більш цікавий, бо торкається наших терен, зокрема Криму з його політично та історично обумовленими особливостями сьогодення. В Україні запускають бірюльовський сценарій, пише Олексій Бик http://glavcom.ua/. Рекомендую до прочитання та поширення.

Черговий штраф – ми невпинно боремось з нацизмом!

18 жовтня Дисциплінарний комітет укр. футбольної федерації оштрафував Клуб «Таврія» з м. Сімферополя за нацистські вигуки та поведінку. Детальніше тут http://www.sctavriya.com/page/publics/5859/ і тут http://crimea.vgorode.ua/news/196060-tavryui-oshtrafovaly-yz-za-bolelschykov-natsystov

Але порадували коменти на Укр правді. Це тут http://www.pravda.com.ua/rus/news/2013/10/19/7000318/view_comments/ Дискусія про фашизм, нацизм та націоналізм ще не  завершена на наших теренах. Ось деякі сайти взагалі пишуть про цю футбольну подію як «Нацизм докотився і до Криму» або щось у тому ж роді. Найбільш мені сподобався ось цей комент захисника цивілізованого обличчя українського футбола: «…вот и чудесно. Перед разборками в ФИФА показали борьбу с негативом дома. Таврию же походу в этом сезоне добьют, жаль если вылетит, всегда был такой самобытный непредсказуемый коллектив. А "нацистов" найти и повесить на прожекторах стадиона перед очередной игрой, будет зрелище еще то…» Чудово, чи не так? Особливо з огляду на те, що це пенсіонер-міліціонер з дуже високим званням! Уявляєте, починається гра у повній тиші, і тільки скриплять мотузки із повішеними ультрас на вітру. Оце і є справжній нацизм –

Фани протестують на матчі, на якому і зафіксували нацистські символи, проти дисрімінації українського патріотизму.

покарати на горло тих, хто не такий, як інші. Адже ультрас – це прості хлопці з робітничих кварталів, які підтримують свої команди, але дехто використовує їх у своїй брудній політичній грі. Я помилюсь лише тоді, коли буде покараний (покарані) у судовому порядку конкретні особи з числа чи то львівських, чи то донецьких, чи то сімферопольських фанатів за це правопорушення. А щодо нацистських вітань, то на днях перебував у екскурсійній подорожі у Польщі з учнями, серед яких виявилось кілька фанатів ФК "Карпати". Нормальні виховані гімназисти, але підліткові комплекси та демонстративно-провокативна поведінка довела до того, що сівши на задні сидіння подалі від нас керівників, вони в патріотичному запалі, проспівавши чергову фанівську пісню-марш, кинули кілька подібних до зігування привітань. Я гучно сказав, що пересаджу їх до себе на передні крісла автобусу. І "нацизм" негайно припинився. Дуже шкодую, що привітання у середовищі українських патріотів періоду національно-визвольних змагань не були такі пафосні та показушні. Бо скромний потиск руки серед підлітків не дуже популярний, адже треба щось ефектне. 

Львів знову став расистським?

На сторінках нашого блогу ми неодноразово піднімали футбольну тематику. І події навколо українського футболу за «дивним» збігом обставин набувають специфічного характеру. Специфіка полягає у тому, що з наближенням підписання асоціації у Брюсселі всі політичні та навколо політичні сили намагаються у будь-який спосіб «заробити» прямі чи непрямі дивіденди. І футбол, який давно став і у нашій і у багатьох інших країнах політичним інструментом та бізнесом, став мішенню політичних маніпуляцій. Саме тому український футбол зазнав суворого покарання з боку ФІФА, про що можна прочитати, наприклад, тут http://tyzhden.ua/Society/90315.

Я не був на стадіоні, бо люблю футбол. Всі свої серйозні травми отримав саме завдяки цьому виду спорту, бо завжди прагнув грати на межі своїх можливостей. Але на стадіони давно не ходжу, і на цій грі також не був. Чому? Бо, по-перше, я люблю грати, а не кричати на трибунах, по-друге, поведінка вболівальників та натовпу глядачів мені видаються як малокультурними та небезпечними. Я люблю дивитись ігри у колі сім'ї, з якісним пивом і у доброму гуморі. Саме за поведінку глядачів і були покарані всі любителі футболу. І ця поведінка добре проілюстрована тут http://www.pravda.com.ua/news/2013/09/27/6998869/. Саме на 1 хв. 52 с. видне зігування вболівальників, яке було уміло кероване очільниками  фанатів. Звісно, приємний факт патріотизму, запалу, піднесення глядачів. Вишиванки, націоналістичні пісні, прапори та ін. Не вся символіка ультрас сприймається однозначно у суспільстві. Організація FARE («Футбол проти расизму в Європі») має чіткі визначені описи «забороненої» поведінки на трибунах та під час гри на полі.  Я підтримав петицію про за виключення «За виключення з переліку образливих та дискримінаційних символів ФАРЄ прапору ОУН-УПА, банерів із зображенням С.Бандери та Р.Шухевича, а також геральдичного знаку «Галицький лев» (див тут). Окрім того, я з друзями брав участь у підготовці та проведенні двох матчів у рамках  проекту «Футбол проти расизму» у Мукачеві та Львові, які відбувались у серпні та вересні цього року.  Про проект більше тут

Перед початком міжнародного товаристського матчу у Львові

http://www.tolerspace.org.ua/ua/projects/football/ . Фактично ці громадські акції відбулись напередодні цієї контраверсійної події на «Арені-Львів». І ось сьогодні з’явився цей матеріал http://www.radiosvoboda.org/content/article/25122487.html , у якому члени FARE з українського боку  висловлюють співзвучну моїй думці тезу про провокативність поведінки великої і, можливо, проплаченої групи фанів, дії яких і стали причиною такого рішення ФІФА. Про далекі перспективи цього та інших фактів, спрямованих на перспективу президентських виборів в Україні, далекоглядно висловлюється не один експерт. Але це розмови вже досить проговорені з різних сторін.  Але ось про зігування та якусь нацистську романтику я хотів би сказати у підсумку.

Сьогодні зранку один з моїх друзів у ФБ розмістив це фото з текстом «Геть Львів зі спадщини FIFA!».

Звісно, він мав на це право, ми живемо в «умовно вільній» країні. Але чому так висловлювати свій протест?! Я написав, що символи на фото тоталітарні... а люди ходять вільні. Тому що на знимку - бутафорія. Якби було інакше, хтось лизав би нацистський чобіт, хтось пішов у партизанку, когось закатували би. Вільного не було б нікого!

Одного разу мої учні побачивши мене у школі (а стояли вони у куточку) на перерві привітались зі мною викинутою у нацистському вітанні рукою. Я все ж це зауважив. Завів їх до кабінету і просто суворим тоном дав завдання: «Напишете мені на завтра реферати про Освєнцим, Бабин Яр та інші злочини фашизму проти людства!» Коли вони мені принесли, я просто спитався їх на одинці, чи є у кожного з тих старшокласників бажання перед обличчям закатованих мільйонів «кидати» зіги, наче нацисти? Вони мовчки хитали головами. Саме це я пропоную обміркувати усім вболівальникам футболу. Бо політики будуть і далі грати на ваших почуттях та реалізовувати власні цілі, при цьому незважаючи на світові норми та цінності.