Львів знову став расистським?

На сторінках нашого блогу ми неодноразово піднімали футбольну тематику. І події навколо українського футболу за «дивним» збігом обставин набувають специфічного характеру. Специфіка полягає у тому, що з наближенням підписання асоціації у Брюсселі всі політичні та навколо політичні сили намагаються у будь-який спосіб «заробити» прямі чи непрямі дивіденди. І футбол, який давно став і у нашій і у багатьох інших країнах політичним інструментом та бізнесом, став мішенню політичних маніпуляцій. Саме тому український футбол зазнав суворого покарання з боку ФІФА, про що можна прочитати, наприклад, тут http://tyzhden.ua/Society/90315.

Я не був на стадіоні, бо люблю футбол. Всі свої серйозні травми отримав саме завдяки цьому виду спорту, бо завжди прагнув грати на межі своїх можливостей. Але на стадіони давно не ходжу, і на цій грі також не був. Чому? Бо, по-перше, я люблю грати, а не кричати на трибунах, по-друге, поведінка вболівальників та натовпу глядачів мені видаються як малокультурними та небезпечними. Я люблю дивитись ігри у колі сім'ї, з якісним пивом і у доброму гуморі. Саме за поведінку глядачів і були покарані всі любителі футболу. І ця поведінка добре проілюстрована тут http://www.pravda.com.ua/news/2013/09/27/6998869/. Саме на 1 хв. 52 с. видне зігування вболівальників, яке було уміло кероване очільниками  фанатів. Звісно, приємний факт патріотизму, запалу, піднесення глядачів. Вишиванки, націоналістичні пісні, прапори та ін. Не вся символіка ультрас сприймається однозначно у суспільстві. Організація FARE («Футбол проти расизму в Європі») має чіткі визначені описи «забороненої» поведінки на трибунах та під час гри на полі.  Я підтримав петицію про за виключення «За виключення з переліку образливих та дискримінаційних символів ФАРЄ прапору ОУН-УПА, банерів із зображенням С.Бандери та Р.Шухевича, а також геральдичного знаку «Галицький лев» (див тут). Окрім того, я з друзями брав участь у підготовці та проведенні двох матчів у рамках  проекту «Футбол проти расизму» у Мукачеві та Львові, які відбувались у серпні та вересні цього року.  Про проект більше тут

Перед початком міжнародного товаристського матчу у Львові

http://www.tolerspace.org.ua/ua/projects/football/ . Фактично ці громадські акції відбулись напередодні цієї контраверсійної події на «Арені-Львів». І ось сьогодні з’явився цей матеріал http://www.radiosvoboda.org/content/article/25122487.html , у якому члени FARE з українського боку  висловлюють співзвучну моїй думці тезу про провокативність поведінки великої і, можливо, проплаченої групи фанів, дії яких і стали причиною такого рішення ФІФА. Про далекі перспективи цього та інших фактів, спрямованих на перспективу президентських виборів в Україні, далекоглядно висловлюється не один експерт. Але це розмови вже досить проговорені з різних сторін.  Але ось про зігування та якусь нацистську романтику я хотів би сказати у підсумку.

Сьогодні зранку один з моїх друзів у ФБ розмістив це фото з текстом «Геть Львів зі спадщини FIFA!».

Звісно, він мав на це право, ми живемо в «умовно вільній» країні. Але чому так висловлювати свій протест?! Я написав, що символи на фото тоталітарні... а люди ходять вільні. Тому що на знимку - бутафорія. Якби було інакше, хтось лизав би нацистський чобіт, хтось пішов у партизанку, когось закатували би. Вільного не було б нікого!

Одного разу мої учні побачивши мене у школі (а стояли вони у куточку) на перерві привітались зі мною викинутою у нацистському вітанні рукою. Я все ж це зауважив. Завів їх до кабінету і просто суворим тоном дав завдання: «Напишете мені на завтра реферати про Освєнцим, Бабин Яр та інші злочини фашизму проти людства!» Коли вони мені принесли, я просто спитався їх на одинці, чи є у кожного з тих старшокласників бажання перед обличчям закатованих мільйонів «кидати» зіги, наче нацисти? Вони мовчки хитали головами. Саме це я пропоную обміркувати усім вболівальникам футболу. Бо політики будуть і далі грати на ваших почуттях та реалізовувати власні цілі, при цьому незважаючи на світові норми та цінності.