Ерік у Класичній гімназії.

На минулому тижні для учнів 10-х класів Голова Клубу толератності С.Хараху провів заняття на тему расової дискримінації в Україні.

Заняття розпочалось зі вступних слів ведучого про проблему расизму у світі, її проекцію в нашій державі і про те, що багато проблем ми не бачимо в межах навчального закладу для обдарованих дітей, яким є Класична гімназія при ЛНУ ім. І.Франка, бо вони десь там за її стінами. Далі всі присутні подивились фільм «Ерік». Це 13-хвилинний документальний фільм представництва Міжнародної організації з міграції в Україні про темношкірого українського (виділено автором) танцюриста здобув перемогу на конкурсі короткометражок, організованого відомим німецько-французьким освітнім телеканалом АРТЕ спільно з Першим Національним телеканалом за темою «Проблема расової нетерпимості». Як пише сайт http://diversipedia.org.ua, героєм фільму-переможця став Ерік Ваків (на фото), який зростав в українському дитячому будинку, відомий українцям як учасник популярного танцювального ТВ-шоу в Україні «Танцюють всі». Основна ідея стрічки режисера Сергія Степанського – розповісти про те, що, незважаючи на проблеми упередженого ставлення та дискримінацію, Ерік залишається позитивною людиною та став прикладом для багатьох молодих українців. Переглянути можна тут http://www.youtube.com/watch?v=ZsnEIGQJgUg. А тут про захоплення Еріка також цікаво побачити (4 хв.)  http://www.youtube.com/watch?v=Pu2JmmyTAQc&feature=related Слово «українського» ми виділили не випадково. Бо про це й була мова в обговоренні. По завершенні фільму, який транслювався з українськими субтитрами,  С.Хараху звернув увагу на те, що головний герой вільно говорить українською, але специфіка знімальної російськомовної команди «вимагала» від Еріка говорити російською. Запитання ведучого відразу було поставлено пряме: «Чи вважаєте Ви Еріка українцем?». Показово, що лише кілька гімназистів у імпровізованому голосуванні не визнали його українцем. Вже у обговоренні, коли кожен за правилами ввічливості та регламенту мав право висловитись, присутні дійшли до висновку про проблематику українець-громадянин чи українець за походженням. Хоча у Еріка мама українка, дехто з учнів через його расові ознаки заперечував те, що Ерік сам відчуває себе українцем, як це кострубато не звучить. Як несподівано з’ясувалось серед учнів був хлопець, який з ним особисто знайомий. Він розповів про те, як жив з ним у одному гуртожитку, коли готувався до танцювальної програми, бо сам захоплюється танцями, його розповідь була цікавою та щирою. Багато дітей у обговоренні відзначали високі людські якості Еріка.

У підсумку, С.Хараху за допомогою вчителя Г.Вуєк, яка також була активним учасником заняття, підняли тему добра та власною участі кожного у його творенні. Для цього вони розповіли про експеримент, який провела відома газета «Washington Post», див. тут англ.. http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2007/04/04/AR2007040401721.html або тут укр.. http://blog.i.ua/user/1602406/903712/. Гімназисти були також вражені результатом цього експерименту, коли ніхто в час пік у вашингтонському метро не звертав увагу на геніальне виконання геніальної музики через власну заклопотаність та естетичні уподобання, якщо вони є. Висновком заняття була необхідність зробити кожному власне зусилля, щоб бачити як тих, хто потребує допомоги – як сирота Ерік і тисячі подібних людей, так і не тільки тих, хто творить прекрасне, але й красу навколо себе загалом.